охрещений
ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до охрести́ти.
Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (І. Франко);
Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Ю. Збанацький);
// охре́щено, безос. пред.
– Батька мого Гурч прозивали, а мене Олексієм охрещено (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охрещений — охре́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- охрещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до охрестити. || охрещено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охрещений — ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до охрести́ти. Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (Фр., IV, 1950, 30); Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Збан. Словник української мови в 11 томах