охриплий
ОХРИ́ПЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до охри́пнути.
Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: “Нам доведеться тільки пожаліть, що ми не брали близької й безпосередньої участі в цій революції ..” (С. Васильченко);
Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (О. Донченко);
// у знач. прикм.
Командує, немов громів велитель, Охриплий вовк морський – деснянський капітан (М. Рильський).
2. у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий.
– Григорій Петрович дома? – спитався прохожий товстим охриплим голосом (Панас Мирний);
Коли приходить старовинна шхуна, А в небі серпень розкида зірки, Охриплу мову сивого Нептуна В його хатині чують моряки (М. Рильський);
Охрипле звучання гітари.
Значення в інших словниках
- охриплий — охри́плий 1 дієприкметник від: охри́пнути охри́плий 2 прикметник хрипкий Орфографічний словник української мови
- охриплий — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- охриплий — [охриплией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- охриплий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до охрипнути. 2》 у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охриплий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- охриплий — ОХРИ́ПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до охри́пнути. Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: "Нам доведеться тільки пожаліть, що ми не брали близької й безпосередньої участі в цій революції.." (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
- охриплий — Охриплий, -а, -е Охрипшій. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76. Словник української мови Грінченка