охрипло
ОХРИ́ПЛО.
Присл. до охри́плий 2.
Охрипло, слабовито Співав він (М. Рильський);
Іноді виринав [Невкипілий] з глибини сарая [сараю] й охрипло .. кричав: – Вогню! (А. Головко);
У коридорі стінний годинник охрипло, з протяжним виттям пробив десять годин (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охрипло — охри́пло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- охрипло — Присл. до охриплий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- охрипло — ОХРИ́ПЛО. Присл. до охри́плий 2. Охрипло, слабовито Співав він (Рильський, Поеми, 1957, 215); Іноді виринав [Невкипілий] з глибини сарая й охрипло.. кричав: — Вогню! (Головко, II, 1957, 286); *Образно. Словник української мови в 11 томах