оченьки
О́ЧЕНЬКИ, ньок, мн.
Зменш.-пестл. до о́чі.
– Закохався я і гину, – Каже лицар, – вдень і вночі Бачу я перед собою Ясні оченьки дівочі (Леся Українка);
Мої оченьки Тільки сльози ллють (С. Руданський);
В квітах барвистих Дівчина сяє, В оченьках чистих Сонечко грає (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)