очевидячки

ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм.

Те саме, що очеви́дно.

Йому було очевидячки ніяково (І. Нечуй-Левицький);

– Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (А. Іщук);

Нурла опізнився – це було очевидячки (М. Коцюбинський);

Соломія була убрана, неначе в яке свято: вона, очевидячки, сподівалась старостів (І. Нечуй-Левицький);

Очевидячки, о. Альойзій думав, що о. Василь хоче йому перечити (Л. Мартович);

Данило вже бігцем рушив що було сили туди, де, очевидячки, зупинився Федосій (Іван Ле);

Зринав то з одного, то з другого місця божевільний лемент, очевидячки, птаха перелітала з місця на місце (Ю. Мушкетик).

ОЧЕВИ́ДЯЧКИ², чок, мн., діал.

Привиди, примари.

Очевидячки дня зливалися з сонними марами ночі – і лякали його (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. очевидячки — очеви́дячки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. очеви́дячки 2 множинний іменник, істота привиди, примари діал.  Орфографічний словник української мови
2. очевидячки — див. мабуть; очевидно  Словник синонімів Вусика
3. очевидячки — I очевидьки, присл., розм. Те саме, що очевидно. II -чок, мн., діал. Привиди, примари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очевидячки — хохл. (очевідно) безперечно, безсумнівно  Словник чужослів Павло Штепа
5. очевидячки — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм.  Словник синонімів української мови
6. очевидячки — Очеви́дячки, очеви́дьки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. очевидячки — ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм. Те саме, що очеви́дно. — Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (Іщук, Вербівчани, 1961, 131); Нурла опізнився — це було очевидячки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах