Значення в інших словниках
-
очевидячки —
очеви́дячки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. очеви́дячки 2 множинний іменник, істота привиди, примари діал.
Орфографічний словник української мови
-
очевидячки —
I очевидьки, присл., розм. Те саме, що очевидно. II -чок, мн., діал. Привиди, примари.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
очевидячки —
хохл. (очевідно) безперечно, безсумнівно
Словник чужослів Павло Штепа
-
очевидячки —
ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм. Те саме, що очеви́дно. Йому було очевидячки ніяково (І. Нечуй-Левицький); – Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (А. Іщук); Нурла опізнився – це було очевидячки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
очевидячки —
МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм.
Словник синонімів української мови
-
очевидячки —
Очеви́дячки, очеви́дьки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
очевидячки —
ОЧЕВИ́ДЯЧКИ¹, присл., розм. Те саме, що очеви́дно. — Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати? (Іщук, Вербівчани, 1961, 131); Нурла опізнився — це було очевидячки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах