Словник української мови у 20 томах

очерствілий

ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до оче́рстві́ти;

// у знач. прикм.

Навіть очерствілому Малкові було прикро і боляче за хлопця (Д. Бедзик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. очерствілий — очерстві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. очерствілий — НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови