очерствілий — Орфографічний словник української мови

очерствілий — ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до оче́рстві́ти; // у знач. прикм. Навіть очерствілому Малкові було прикро і боляче за хлопця (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
очерствілий — НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил. Словник синонімів української мови