очитаний

ОЧИ́ТАНИЙ, а, е, діал.

Начитаний (у 2 знач.).

На свій вік поступова [Софія] в поглядах і вчинках і очитана (О. Кобилянська);

Сапогівський піп головою цілою стояв вище звичайних півграмотних сільських попиків, знав латину, був очитаний (Г. Хоткевич);

Він не вельми був очитаний (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. очитаний — Очи́таний. Начитаний. Треба на бібліотекарів вибирати передовсім солідних і очитаних товаришів (хоть би й не ґімназистів) і не зміняти їх що кілька місяців, а тримати їх через довший час (Кузеля, 1910, 9) // пол. oczytany — начитаний.  Українська літературна мова на Буковині
2. очитаний — -а, -е, діал. Начитаний (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очитаний — очи́таний який багато читає; начитаний (ст): Вони були вельми очитані люди і добрі бесідники (Авторка); Можу почванитися, що у восьмій клясі був я між моїми товаришами, хтозна, чи не найбільше “очитаний” (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. очитаний — ОЧИ́ТАНИЙ, а, е, діал. Начитаний (у 2 знач.). На свій вік поступова [Софія] в поглядах і вчинках і очитана (Коб., III, 1956, 575); Сапогівський піп головою цілою стояв вище звичайних півграмотних сільських попиків, знав латину, був очитаний (Хотк., Довбуш, 1965, 16).  Словник української мови в 11 томах