очитаний
ОЧИ́ТАНИЙ, а, е, діал. Начитаний (у 2 знач.).
На свій вік поступова [Софія] в поглядах і вчинках і очитана (Коб., III, 1956, 575);
Сапогівський піп головою цілою стояв вище звичайних півграмотних сільських попиків, знав латину, був очитаний (Хотк., Довбуш, 1965, 16).
Словник української мови (СУМ-11)