Словник української мови у 20 томах

очищатися

ОЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОЧИ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОЧИ́СТИТИСЯ, очи́щуся, очи́стишся, док.

1. Очищати себе, своє тіло.

Омиваєтесь і очищаєтесь у купелі, в її світлих водах (П. Загребельний);

// Очищати свій одяг, взуття від бруду, пилу і т. ін.

Очиститися від реп'яхів.

2. Звільнятися від чого-небудь зайвого, непотрібного, стороннього (про простір, поверхню чого-небудь).

Плесо очистилось від туману і було свіжим і прозорим (Григорій Тютюнник);

Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч (О. Гончар);

Вітер розбив, розігнав чорні хмари, небо очистилось (Панас Мирний);

Ялта очищалася від туману, наче дитина вмивалася після сну свіжою криничною водою (М. Олійник);

// Звільнятися від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного.

Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (М. Коцюбинський);

Води додатково очищуються в каскаді біологічних ставків, а осад іде на удобрення полів (із журн.);

// перен. Удосконалюватися, звільнятися від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення.

В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною (М. Коцюбинський);

Свідомість людей все більше збагачується результатами пізнання закономірностей руху природи і історії людства, .. рішуче очищається від ілюзорності і суб'єктивізму (з публіц. літ.);

// перен. Позбуватися небажаних або негідних осіб.

Саме час покінчити з ромейськими прислужниками в рідній землі, .. очиститися від чужинців (П. Загребельний);

Щоб виглядати привабливішою для французів, Директорія очистилася від радикальних прорадянських елементів (з наук. літ.).

3. перен. Робитися чистим з погляду моралі.

В засліпленні йому здавалось, що з нього спадають якісь пута, що він очищається (В. Підмогильний);

Він .. очищується, бо мусить завжди бути чесним перед самим собою (Р. Іваничук);

// Знімати з себе провину, виправдовувати себе.

Вона хоче .. очиститись від закиду, будто [ніби] вона слабує на гордоту (О. Кобилянська);

Він твердо вирішує, що на людський суд прийде без брехні, розкаже все, чим карався і мучився, бо перед кимось же треба йому очиститись (М. Стельмах);

Коли шляхтича обвинувачували в злодійстві, але вкрадені речі у нього не знаходили, він міг очиститися присягою (з наук.-попул. літ.);

// У свідомості віруючих – діставати відпущення гріхів, робитися чистим перед Богом; звільнятися від гріхів.

Неділя була єдиним днем, коли можна було полагодити всі справи: і що дотикалися [стосувалися] душі, і що зв'язані були з потребами тіла. .. Очищався .. гуцул на багато .. днів наперед (Г. Хоткевич);

[Єпископ:] Я розгрішу тебе іменням Божим, очистишся і приймеш чесний хрест (Леся Українка).

4. Ставати вільним від перебування, присутності кого-небудь.

Країна очистилася від окупантів.

5. розм. Звільнятися від верхнього шару, оболонки і т. ін.; обчищатися.

Щоб легше очищалась картопля, зварена в лушпинні, одразу після варіння облийте її холодною водою (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. очищатися — очища́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. очищатися — [очиешчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. очищатися — -аюся, -аєшся, недок., очиститися, очищуся, очистишся, док. 1》 Очищати себе, знімати зі свого одягу бруд, пил і т. ін. Очиститися від реп'яхів. 2》 Звільнятися від чого-небудь зайвого, непотрібного, стороннього (про простір, поверхню чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очищатися — ОЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЧИ́СТИТИСЯ, очи́щуся, очи́стишся, док. 1. Очищати себе, знімати з свого одягу бруд, пил і т. ін. Очиститися від реп’яхів.  Словник української мови в 11 томах