очище

ОЧИ́ЩЕ, а, с. (мн. очи́ща, и́щ).

Збільш. до о́чі.

Брат силувавсь непохитними аргументами доводити, що в сеструні .. очі – не очі, а баранячі очища (А. Кримський);

Дочка стоїть біля скрині, голі по лікоть червоні руки на грудях склала, чорними очищами так і пропікає (Григорій Тютюнник);

Якось його в Катерининій оселі розшукав скульптор Колісниченко, дебеляга, з стіжком розкуйовдженого волосся і бездонними очищами (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. очище — очи́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. очище — -а, с. Збільш. до око.  Великий тлумачний словник сучасної мови