очкурець
ОЧКУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Зменш.-пестл. до очку́р.
Тарас вилазить із своєї схованки, підтягає міцніше очкурець на штанцях (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)ОЧКУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Зменш.-пестл. до очку́р.
Тарас вилазить із своєї схованки, підтягає міцніше очкурець на штанцях (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)