очмаріти

ОЧМАРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Те саме, що очмані́ти.

[Пилип:] Огрій його зразу таким словом, щоб він очмарів! (М. Кропивницький);

* Образно. Місяць аж очмарів од їх [русалок] небесної краси (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. очмаріти — очмарі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. очмаріти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що очманіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очмаріти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. очмаріти — ОЧМАРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що очмані́ти. [Пилип:] Огрій його зразу таким словом, щоб він очмарів! (Кроп., II, 1958, 58).  Словник української мови в 11 томах