очужіти

ОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати байдужим, холодним, чужим.

Він знову замкнувся, обізливсь, очужів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. очужіти — Очужіти, -жію, -єш гл. Сдѣлаться чужимъ.  Словник української мови Грінченка