очужіти

ОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати байдужим, холодним, чужим.

Він знову замкнувся, обізливсь, очужів (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очужіти — Очужіти, -жію, -єш гл. Сдѣлаться чужимъ. Словник української мови Грінченка