ошаленіти

ОШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.

Те саме, що ошалі́ти.

Ошаленівши, гнівний Хома гукав на льоту і людям, і коням, і моторам: “Швидше-бо, швидше!” (О. Гончар);

Натовп ще дужче ошаленів, найбільш войовничі грюкали в зачинені двері (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. ошаленіти — ошалені́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ошаленіти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. ошаленіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що ошаліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ошаленіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. ошаленіти — ОШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що ошалі́ти. Ошаленівши, гнівний Хома гукав на льоту і людям, і коням, і моторам: "Швидше-бо, швидше!" (Гончар, III, 1959, 430); Натовп ще дужче ошаленів, найбільш войовничі грюкали в зачинені двері (Минко, Моя Минківка. 1962, 97).  Словник української мови в 11 томах