Великий тлумачний словник сучасної мови

ошаленіти

ошалені́ти

-ію, -ієш, док., розм., рідко.

Те саме, що ошаліти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ошаленіти — ошалені́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ошаленіти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. ошаленіти — ОШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що ошалі́ти. Ошаленівши, гнівний Хома гукав на льоту і людям, і коням, і моторам: “Швидше-бо, швидше!” (О. Гончар); Натовп ще дужче ошаленів, найбільш войовничі грюкали в зачинені двері (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
  4. ошаленіти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  5. ошаленіти — ОШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що ошалі́ти. Ошаленівши, гнівний Хома гукав на льоту і людям, і коням, і моторам: "Швидше-бо, швидше!" (Гончар, III, 1959, 430); Натовп ще дужче ошаленів, найбільш войовничі грюкали в зачинені двері (Минко, Моя Минківка. 1962, 97).  Словник української мови в 11 томах