Словник української мови у 20 томах

ошельмувати

ОШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Поширити несхвальні відомості про кого-, що-небудь; ославити, зганьбити.

Він хоче знеславити мене, принизити, ошельмувати перед батьками... (А. Шиян);

Мене ще ошельмують перед народом і всю мою многолітню працю замовчать чи теж обернуть на зашифрований обман (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ошельмувати — ошельмува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ошельмувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Поширити несхвальні відомості про кого-, що-небудь; ославити, зганьбити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошельмувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. ошельмувати — ОШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Поширити несхвальні відомості про кого-, що-небудь; ославити, зганьбити. Він хоче знеславити мене, принизити, ошельмувати перед батьками… (Шиян, Баланда, 1957, 165)...  Словник української мови в 11 томах