ошинований
ОШИНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ошинува́ти.
Частини великих скіфських повозок з добре ошинованими залізом колесами на спицях знаходили .. у похованнях багатих скіфських курганів (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
Ошиновані колеса трактора, вгрузаючи в землю гусеницями ґрунтозачепів, обережно котили по валкому, хиткому схилу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)