ошкіряти
ОШКІРЯ́ТИ, рідко ОСКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОШКІ́РЮВАТИ, рідко ОСКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШКІ́РИТИ, рідко ОСКІ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.
Те саме, що вищиря́ти.
З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом (В. Бичко);
Савка ошкірив зуби в нахабній посмішці, скривив презирливо губи (Д. Ткач);
Степан ледь-ледь підніс ногу, щоб ступити крок, але Вовк [собака] ошкірив зуби (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)