ошкірятися
ОШКІРЯ́ТИСЯ, рідко ОСКІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОШКІ́РЮВАТИСЯ, рідко ОСКІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОШКІ́РИТИСЯ, рідко ОСКІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.
Те саме, що вищиря́тися.
Ввійшли паничі, слухають та й оскіряються, а пані аж зареготала (Марко Вовчок);
Бились [біднота й куркулі] навкулачки, пізнаючи знайомих, хапались за груди, один одному ошкірюючись (О. Гончар);
Весело оскірюючись з загорілого обличчя, до нас підійшов однокласник (Ю. Смолич);
На нього ошкірився білиною зубів і автоматом отой самий.., з котрим недавно зіткнувся в під'їзді (Яків Баш);
Бараболя вискочив на передок, оглянувся на підполковника, ошкірився, махнув над головою батогом (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)