ошкірятися
ОШКІРЯ́ТИСЯ, рідко ОСКІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ОШКІ́РЮВАТИСЯ, рідко ОСКІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОШКІ́РИТИСЯ, рідко ОСКІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що вищиря́тися.
Ввійшли паничі, слухають та й оскіряються, а пані аж зареготала (Вовчок, І, 1955, 31);
Бились [біднота й куркулі] навкулачки, пізнаючи знайомих, хапались за груди, один одному ошкірюючись (Гончар, II, 1959, 251);
Весело оскірюючись з загорілого обличчя, до нас підійшов однокласник (Смолич, І, 1947, 193);
На нього ошкірився білиною зубів і автоматом отой самий .., з котрим недавно зіткнувся в під’їзді (Баш, На .. дорозі, 1967, 22);
Бараболя вискочив на передок, оглянувся на підполковника, ошкірився, махнув над головою батогом (Стельмах, II, 1962, 83).
Словник української мови (СУМ-11)