ощадок
ОЩА́ДОК, дку, ч., рідко.
1. Залишок.
Ощадок пізній старини, .. Верцадло висло [висіло] перед мною (Я. Щоголів).
2. Те саме, що поща́да.
Не жди .. ні ощадку, ні милості (А. Головко).
(1) До оща́дку – ущент, остаточно.
Словник української мови (СУМ-20)