ощасливлювати

ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., кого, що.

Робити щасливим.

– Вона має вам принести велике щастя в житті .. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною. Наче батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде);

[Желябов:] Любіть – заповідаємо – народ і боротьбу, яка вас ощасливить (С. Голованівський);

// Приносити кому-небудь радість, задоволення.

Стояли [хлопці] в кутку й розповідали один одному свої фронтові пригоди, ощасливлювали дівчат лише короткими поглядами (О. Підсуха);

Її знову прийняли тут як велику художницю, але вона нікого не ощасливлювала портретами, лиш писала мемуари (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. ощасливлювати — (робити щасливим) щасливити// фортуна посміхається кому.  Словник синонімів Полюги
2. ощасливлювати — ощасли́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ощасливлювати — -юю, -юєш, недок., ощасливити, -влю, -виш; мн. ощасливлять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим. || Приносити кому-небудь радість, задоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст.  Словник синонімів української мови
5. ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим. — Вона має вам принести велике щастя в житті.. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною.  Словник української мови в 11 томах