ощасливлювати
ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., кого, що.
Робити щасливим.
– Вона має вам принести велике щастя в житті .. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною. Наче батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Ірина Вільде);
[Желябов:] Любіть – заповідаємо – народ і боротьбу, яка вас ощасливить (С. Голованівський);
// Приносити кому-небудь радість, задоволення.
Стояли [хлопці] в кутку й розповідали один одному свої фронтові пригоди, ощасливлювали дівчат лише короткими поглядами (О. Підсуха);
Її знову прийняли тут як велику художницю, але вона нікого не ощасливлювала портретами, лиш писала мемуари (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ощасливлювати — (робити щасливим) щасливити// фортуна посміхається кому. Словник синонімів Полюги
- ощасливлювати — ощасли́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ощасливлювати — -юю, -юєш, недок., ощасливити, -влю, -виш; мн. ощасливлять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим. || Приносити кому-небудь радість, задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Словник синонімів української мови
- ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим. — Вона має вам принести велике щастя в житті.. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною. Словник української мови в 11 томах