ощасливлювати
ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим.
— Вона має вам принести велике щастя в житті.. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною. Наче батьки повірили, що на долю цієї дитини випало ощасливлювати інших (Вільде, Сестри.., 1958, 348);
[Желябов:] Любіть — заповідаємо — народ і боротьбу, яка вас ощасливить (Голов., Драми, 1958, 332);
// Приносити кому-небудь радість, задоволення.
Стояли [хлопці] в кутку й розповідали один одному свої фронтові пригоди, ощасливлювали дівчат лише короткими поглядами (Піде., Віч-на-віч, 1962, 48);
Такий поворот справи просто ощасливив Яцубу, хай знає голова робіткому, як треба виховувати власних дітей (Гончар, Тронка, 1963, 136).
Значення в інших словниках
- ощасливлювати — (робити щасливим) щасливити// фортуна посміхається кому. Словник синонімів Полюги
- ощасливлювати — ощасли́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ощасливлювати — -юю, -юєш, недок., ощасливити, -влю, -виш; мн. ощасливлять; док., перех. Робити кого-небудь щасливим. || Приносити кому-небудь радість, задоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. ощасли́влять; док., кого, що. Робити щасливим. – Вона має вам принести велике щастя в житті .. Слова ці повторила Олена Аркадієві, і вони якось затяжіли над дитиною. Словник української мови у 20 томах
- ощасливлювати — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Словник синонімів української мови