1. Словник української мови в 11 томах

ощасливлюватися

ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док.

1. Ставати щасливим.

Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (Скл., Святослав, 1959, 49).

2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощасливлюватися — ощасли́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ощасливлюватися — [ошчаслиўл'уватиес'а] -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. ощасливлюватися — -ююся, -юєшся, недок., ощасливитися, -влюся, -вишся; мн. ощасливляться; док. 1》 Ставати щасливим. 2》 тільки недок. Пас. до ощасливлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ощасливлюватися — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док. 1. Ставати щасливим. Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (С. Скляренко). 2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати. Словник української мови у 20 томах