1. Орфоепічний словник української мови

ощасливлюватися

ощасли́влюватися

[ошчаслиўл'уватиес'а]

-л'уйеіц':а, -л'уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощасливлюватися — ощасли́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ощасливлюватися — -ююся, -юєшся, недок., ощасливитися, -влюся, -вишся; мн. ощасливляться; док. 1》 Ставати щасливим. 2》 тільки недок. Пас. до ощасливлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ощасливлюватися — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док. 1. Ставати щасливим. Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (С. Скляренко). 2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. ощасливлюватися — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ощасли́вляться; док. 1. Ставати щасливим. Ні, Ярино, ти була тоді молода, раділа, коли попала до Ратші, ощасливилась, потрапивши до княжого двору (Скл., Святослав, 1959, 49). 2. тільки недок. Пас. до ощасли́влювати. Словник української мови в 11 томах