ощипок
ОЩИ́ПОК, пка, ч., діал.
Прісний хліб.
Він згадує про важке життя вівчаря взимі, про вівсяний ощипок, бульбу (І. Франко);
Клин витягнув із-за пазухи кусень ощипка (С. Ковалів);
Син догризав напівзвуглене м'ясо та заїдав його твердим ощипком (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)