пагорок
ПА́ГОРОК, рка, ч.
Височина, часто з пологими схилами; пригір.
На пагорках вітер здував сніги, і коневі було легше гнатися за зайцем (Іван Ле);
Невидиме сонце десь із-за її спини поклало широкий промінь на степи, і от на пагорку побіч себе вона побачила церкву (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)