пагорок
ПА́ГОРОК, рка, ч. Височина, часто з пологими схилами; пригір.
На пагорках вітер здував сніги, і коневі було легше гнатися за зайцем (Ле, Наливайко, 1957, 68);
З пагорка було видно далеко навкруги (Жур., Вечір.., 1958, 278).
Словник української мови (СУМ-11)