падаль
ПА́ДАЛЬ, і, ж.
Труп тварини, трупи тварин.
На великому розпутті, куди завжди звозили гній, нечисть, викидали .. падаль, стояла одним одна хатка (Панас Мирний);
* У порівн. Степові беркути в'ються над ним, як над падаллю (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)