падре

ПА́ДРЕ, невідм., ч.

Католицький священик.

Де білів домініканський одяг падре Інніго, там не могла не бути й попелясто-брунатна францісканська ряса з довгим, нижче мотузяного пояса – цінгулума – каптуром (Н. Королева);

Разом з Гарібальді до Неаполя прибув, як його гість і друг, славнозвісний французький письменник Дюма-реге (батько), а одним із вірних соратників Гарібальді був падре Гавацці (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. падре — па́дре іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. падре — невідм., ч. Католицький священик.  Великий тлумачний словник сучасної мови