падуб

ПА́ДУБ, а, ч.

Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.

Мені й зараз хочеться повзати в траві й ловити коників або лягти й дивитись крізь траву – стебла починають роздвоюватися і виростати, начеб це вже не стебла, а могутні падуби й комашня у тих нетрях не комашня, а дивна звірина (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. падуб — па́дуб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. падуб — -а, ч. Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. падуб — Дерево або кущ родини падубових, поширений у зонах помірного й тропічного клімату; містить кофеїн, ефірні олії, барвники, воски, глікозиди; п. гостролистий — вічнозелений кущ лісів Європи (в Україні культивують у садах і парках); один з видів...  Універсальний словник-енциклопедія
4. падуб — ПА́ДУБ, ГОСТРОЛИ́СТ. Падуби, закуті в панцирі зимові, Під замети стали в сніговій обнові (А. Малишко); Блищать гостролисти густі (М. Бажан).  Словник синонімів української мови
5. падуб — ПА́ДУБ, а, ч. (Ilехаqиіfоliит L.). Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.  Словник української мови в 11 томах