Орфографічний словник української мови

падуб

па́дуб

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. падуб — -а, ч. Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. падуб — ПА́ДУБ, а, ч. Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.  Словник української мови у 20 томах
  3. падуб — Дерево або кущ родини падубових, поширений у зонах помірного й тропічного клімату; містить кофеїн, ефірні олії, барвники, воски, глікозиди; п. гостролистий — вічнозелений кущ лісів Європи (в Україні культивують у садах і парках); один з видів...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. падуб — ПА́ДУБ, ГОСТРОЛИ́СТ. Падуби, закуті в панцирі зимові, Під замети стали в сніговій обнові (А. Малишко); Блищать гостролисти густі (М. Бажан).  Словник синонімів української мови
  5. падуб — ПА́ДУБ, а, ч. (Ilехаqиіfоliит L.). Вічнозелений південний чагарник або невелике дерево з колючим гострим листям і отруйними червоними плодами, які використовуються у медицині; гостролист.  Словник української мови в 11 томах