паз
ПАЗ, а, ч.
1. Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними дошками, колодами і т. ін.
Пази між колодами з обох боків були замазані глиною і побілені крейдою (з наук.-попул. літ.).
2. спец. Заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і т. ін., куди вставляється відповідний за розміром виступ іншої деталі.
Великі деталі закріплюють безпосередньо на столі верстата за допомогою болтів і прихватів, для чого в столі верстата передбачаються спеціальні пази (з навч. літ.);
Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки, і прядка продовжувала монотонно гудіти (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)