Значення в інших словниках
-
паз —
паз іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
паз —
(між дощок) щілина; (у деталі) заглиблення, гніздо, рівчачок, сов. виїмка.
Словник синонімів Караванського
-
паз —
-а, ч. 1》 Вузька довга щілина між недостатньо припасованими дошками, колодами і т. ін. 2》 спец. Виїмка, заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і т. ін., куди вставляється відповідний за розміром виступ іншої деталі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паз —
ПАЗ, а, ч. 1. Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними дошками, колодами і т. ін. Пази між колодами з обох боків були замазані глиною і побілені крейдою (з наук.-попул. літ.). 2. спец. Заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і...
Словник української мови у 20 томах
-
паз —
ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М.
Словник синонімів української мови
-
паз —
Паз, -за; па́зи, -зів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
паз —
ПАЗ, а, ч. 1. Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними дошками, колодами і т. ін. Я опинився в Сормові, в будинку, де все було нове, стіни без шпалер, з клоччям у пазах між колодами (Горький, Дитинство, 1947, 177). 2. спец.
Словник української мови в 11 томах
-
паз —
Паз, -зу м. Пазъ. Мнж. 138.
Словник української мови Грінченка