Значення в інших словниках
-
паж —
паж іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири па́жі
Орфографічний словник української мови
-
паж —
Хлопець до послуг; джура.
Словник синонімів Караванського
-
паж —
-а, ч. 1》 У середні віки – хлопчик, юнак дворянського роду, який перебував при знатній особі (феодалі, королі і т. ін.) й виконував певні обов'язки. || перен., ірон. Про чоловіка, який віддано, прислужливо упадає коло жінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паж —
ПАЖ, а, ч. 1. У середні віки – хлопчик, юнак дворянського роду, який перебував при знатній особі (феодалі, королі і т. ін.) й виконував певні обов'язки.
Словник української мови у 20 томах
-
паж —
паж шах. слон, ферзь (ст)|| = бігун
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
паж —
(франц. page, з італ. paggio) 1. За середньовіччя в Західній Європі юнак дворянського походження, який при дворі великого феодала або короля готувався до лицарського звання. 2. До початку 20 ст. молодша придворна посада в деяких країнах Західної Європи.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
паж —
Паж, -жа, -жеві; па́жі, -жів; па́жеський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
паж —
ПАЖ, а, ч. 1.У середні віки — хлопчик, юнак дворянського роду, який перебував при знатній особі (феодалі, королі і т. ін.) й виконував певні обов’язки. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах