паж
(франц. page, з італ. paggio)
1. За середньовіччя в Західній Європі юнак дворянського походження, який при дворі великого феодала або короля готувався до лицарського звання.
2. До початку 20 ст. молодша придворна посада в деяких країнах Західної Європи.
3. В Росії з 1711 р. придворне звання; з 2-ї половини 18 ст. до 1917 р. – вихованець пажеського корпусу.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука