пакетик
ПАКЕ́ТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до паке́т 1–3.
Міг би сей пакетик оповісти дещо, як то йому було перебиратися через японську облогу (І. Франко);
Взимку в неї по шухлядах різні пакетики з насінням, навесні – на всіх вікнах розсада у ящиках та горнятках (О. Гончар);
Василь повісив пакетик толу на дверцята сейфа (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)