пакетик
ПАКЕ́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до паке́т 1-3.
Міг би сей пакетик оповісти дещо, як то йому було перебиратися через японську облогу (Фр., IV, 1950, 350);
Взимку в неї по шухлядах різні пакетики з насінням, навесні — на всіх вікнах розсада у ящиках та горнятках (Гончар, Тронка, 1963, 165);
Василь повісив пакетик толу на дверцята сейфа (Автом., Так народж. зорі, 1960, 294).
Словник української мови (СУМ-11)