паламарів

ПАЛАМАРІ́В, е́ва, е́ве.

Прикм. до палама́р; належний паламареві.

За церковною огорожею стояла низенька паламарева хата з порослою зеленим мохом покрівлею, паламар забрав мене до себе й того ж дня поставив до роботи: копати в кінці городу цілину, луговину – доточити її до городу (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. паламарів — паламарі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. паламарів — -ева, -еве. Прикм. до паламар. || Належний паламареві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паламарів — Паламарі́в, -ре́ва, -ре́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. паламарів — ПАЛАМАРІ́В, е́ва, е́ве. Прикм. до палама́р; належний паламареві.  Словник української мови в 11 томах
5. паламарів — Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.  Словник української мови Грінченка