палеоботанік

ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч.

Фахівець із палеоботаніки; палеофітолог.

Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. палеоботанік — палеобота́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. палеоботанік — -а, ч. Фахівець із палеоботаніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палеоботанік — ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з палеоботаніки. Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (Наука.., 4, 1961, 38).  Словник української мови в 11 томах