палеоботанік
ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч.
Фахівець із палеоботаніки; палеофітолог.
Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеоботанік — палеобота́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- палеоботанік — -а, ч. Фахівець із палеоботаніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палеоботанік — ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з палеоботаніки. Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (Наука.., 4, 1961, 38). Словник української мови в 11 томах