палеоботанік

Значення в інших словниках

1. палеоботанік — палеобота́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. палеоботанік — ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець із палеоботаніки; палеофітолог. Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. палеоботанік — ПАЛЕОБОТА́НІК, а, ч. Фахівець з палеоботаніки. Геологи і палеоботаніки, що досліджують будову Землі і викопні рештки минулих періодів, встановили, що водяні горіхи росли у водоймах майже всієї земної кулі ще за 60 мільйонів років до появи людини (Наука.., 4, 1961, 38). Словник української мови в 11 томах