паливода
ПАЛИ́ВОДА, и, ч. і ж., розм.
Відчайдушна людина, що нікого і нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється.
– Ти знаєш, він який .. Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз (І. Котляревський);
– Мені до уст сьогодні донесли – Один паливода (і цар перехрестився) На трьох жінках женився (Є. Гребінка);
Ти до татар просився у підданство... Не прийняли паливоду татари (П. Куліш);
// Той, хто поводить себе пустотливо, несерйозно; бешкетник, пустун.
Учителька вже знає – не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець... Такий уже він паливода – здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький);
Дівчата, сину, – вони той .. не такі, як оті паливоди, хлопці. Вони тихі (С. Черкасенко).
Словник української мови (СУМ-20)