паломниця
ПАЛО́МНИЦЯ, і, ж.
Жін. до пало́мник.
Страждущі душі всіх калік і жебраків, покинутих жінок і стареньких паломниць, що блукали по святих місцях, жили надією “укріпитися його молитвою у немощнім й скорботнім житті” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)