1. Словник української мови у 20 томах

паломниця

ПАЛО́МНИЦЯ, і, ж.

Жін. до пало́мник.

Страждущі душі всіх калік і жебраків, покинутих жінок і стареньких паломниць, що блукали по святих місцях, жили надією “укріпитися його молитвою у немощнім й скорботнім житті” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паломниця — пало́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. паломниця — жін. до паломник Словник церковно-обрядової термінології
  3. паломниця — -і. Жін. до паломник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паломниця — ПАЛО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до пало́мник. Словник української мови в 11 томах