1. Словник української мови у 20 томах

паломницький

ПАЛО́МНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до пало́мник і пало́мництво.

Молодий лицар Карлос де Лачерда, переживши тяжку душевну драму розлуки з коханою, змушений обрати для себе один шлях – покинути батьківщину і відбути в тривалу паломницьку подорож на Близький Схід – поклонитися гробу Господньому (Н. Королева);

Виникнення паломницького жанру в українській літературі пов'язане з особливостями християнізації Русі (з наук. літ.);

Фактично давньоруською мовою творилася паломницька проза (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паломницький — пало́мницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паломницький — [паломниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. паломницький — -а, -е. Прикм. до паломник і паломництво. Паломницька література — жанр давньоруської літератури; в паломницьких "ходіннях" описувались подорожі до святих місць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паломницький — ПАЛО́МНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до пало́мник і пало́мництво. Словник української мови в 11 томах